Правоосвітня робота з батьками

«Чому підліток стає важким?»

Заняття з батьками

I.       Питання, які бажано обговорити під час заняття

Фізіологія, психологія і поведінка підлітка. Три групи "важких" дітей. Взаємини батьків і важких підлітків.

II.      Матеріали для проведення заняття

Підлітковий вік - це найскладніший етап розвитку організму та психіки дитини. Не буде перебільшенням твердження, що саме в цей період усі діти важкі. Зміни, що виникають в організмі, спричиняють переживання, які відбиваються на ставленні підлітка до себе, на стосунках з іншими людьми, на його поведінці, стають причиною безрезультативності більшості звичних педагогічних методів впливу і виховання. Підлітки в цей час можуть бути веселими, активними, прагнути до цікавої, захоплюючої діяльності або навпаки - в'ялими, пасивними, схильними до глибокого самоаналізу й усамітнення. Для них характерна підвищена самокритичність в оцінці своєї зовнішності, одягу і разом з тим самовпевненість, схильність до критиканства й переоцінки усталених для більшості цінностей. Особливо несучасними, застарілими підліткам здаються настанови людей похилого віку, що, в свою чергу, викликає з боку дорослих невдоволення, бажання прищепити свою думку, світосприйняття, стереотипи поведінки. Дівчинка чи хлопчик, що вже перестають бути дітьми і виявляють свою непокору, стають для нас важкими.

До поведінкових реакцій підліткового віку належать реакція емансипації (прагнення визволитися від. впливу батьків, вчителів і дорослих взагалі), реакція групування з ровесниками (об'єднання та бажання зайняти гідне місце у групі підлітків), реакція захоплення (хобі-реакція).

Реакція емансипації може проявлятися у дівчаток не тільки в спробах уникнути впливу дорослих, а й висміюванні, критиці звичних для останніх понять і цінностей — "старомодних" уявлень про дівочу честь, цнотливість, чарівність, жіночість тощо. У важковиховуваних підлітків реакція емансипації може виявлятися у втечах з дому, в нанесенні татуювання, у палінні, вживанні алкогольних напоїв, ранньому статевому житті.

Реакція групування з ровесниками проявляється у створенні так званих малих референтних груп чи компаній: одностатевих чи різностатевих. Пізніше їх об'єднують загальні інтереси, захоплення, справи, що в цілому є природним явищем. Але, якщо такі об'єднання завдають підлітку тільки шкоду, відволікають від занять, заважають процесу виховання та самовиховання, ведуть до правопорушень, вони вважаються негативними.

Серед найрізноманітніших видів хобі-реакцій найпоширеніші захоплення сучасною музикою, модою, відеофільмами, східними видами єдиноборства. Нинішні дівчата мало цікавляться вишиванням, шиттям, плетінням, веденням домашнього господарства, як це було в минулі часи. Сьогодні навіть не можна виділити суто дівочі захоплення. Адже дівчина деколи не поступається хлопцеві у спритності й силі, займається спортом, їздить на мотоциклі. Це цілком істотно і відповідає сучасним запитам і потребам підлітків. Але захоплення бувають і шкідливими як для самого підлітка, так і для суспільства загалом, наприклад -паління, наркотики, статеве збочення, злочини.

Прагнення мати права дорослих характерне для всіх підлітків. Вони намагаються засвоїти позитивні риси дорослості, оволодівати їхніми формами праці, спілкування, пізнання. Це вимагає значних зусиль, вдумливості, зосередженості, цілеспрямованості і тривалого часу. Важкі підлітки засвоюють, як правило, лише зовнішню, переважно негативну сторону дорослості, а саме: грубі манери й мову, вживання спиртних напоїв і наркотичних речовин, прилучення до азартних ігор, споглядально-розважальних форм дозвілля, статевого життя.

Відхилення в поведінці підлітків переважно спровоковані несприятливими умовами виховання в сім'ї, дошкільних закладах, школі.

У психології і педагогіці умовно виділяють три групи "важких" підлітків. Перша - це діти з відхиленням у розумовій діяльності, друга - у психічній діяльності, третя - так звані "інваліди побуту" - педагогічно занедбані діти як продукт несприятливих умов сімейного та шкільного виховання. Внаслідок саме педагогічної занедбаності більшість дітей стають важкими.

Відхилення у поведінці нерідко пояснюються і тим, що підліток не може загальноприйнятими засобами задовольнити свої соціально-психологічні потреби у визнанні, довірі, самоствердженні. Негативні звички можуть виникати від переживань постійних невдач у діяльності, "других ролей" у навчанні, спорті, праці, невміння Зайняти бажане місце в соціально орієнтованих групах ровесників, виникнення протиріч психосексуального розвитку.

Особливе занепокоєння викликають важкі дівчатка. І це не випадково, бо неприйняття ними моральних норм і правил співжиття може бути досить  довго прихованим від сторонніх очей. Своєчасну профілактику відхилень в їхній поведінці значно стимулюють і ускладнюють потаємність, витончена брехливість, вміння справити позитивне враження на оточуючих. Розгляд педагогічних ситуацій:

1.       Вашій доньці   14 років. Ви вважаєте свою сім'ю цілком благополучною в матеріальному і моральному планах. Проте, стало відомо, що доньці не хочеться спілкуватися з батьками, які (як вона вважає) її не розуміють. У спілкуванні з батьками донька почуває себе напружено, їй не хочеться розповідати про власні проблеми.

    Які поради Ви можете дати в такій ситуації ?

2.       Вашому синові 14 років. Ви  помічаєте різку зміну в його поведінці: став замкнутим і дратівливим, намагається бути один, зачиняється у своїй кімнаті. На запитання батьків відповідає неохоче, часто в грубій формі. До навчання ставиться байдуже.

Які, на Ваш погляд, причини такої поведінки? Програма Ваших дій.

_____________________________________________________________________

-         Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина

-         Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

-         І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

-         Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах неповнолітніх чи соціальну службу, або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію

„Телефон довіри” 8 800 500 21 80

 (дзвінки безкоштовні)

Хмельницька область

м. Кам’янець-Подільський

Загальноосвітня школа І-ІІ ст. № 11

                               

Дитинство без насильства!

На жаль тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження. Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом.

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі і іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

 Скористайтесь нашими порадами.

-         Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

-         Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

-         Змінюйте оточення, а не дитину

-         Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети в недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

-         Висловлюйте свої бажання позитивно

-         Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

-         Висувайте реальні вимоги

-         Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

-         Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги

-         Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

-         Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

-         Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

-         Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.